Думаю, це колективне відчуття «Мені більше не подобається програмувати, бо це так легко з ШІ» — це добре обговорювати і усвідомлювати, і в мене це теж є Я сумую за ляганням спати з програмним челенджем, який треба пройти, а потім прокидаюся в душі — отримую відповідь і кричу ЕВРИКА!!!! Але тоді треба швидко прийняти, що світ змінився назавжди і не повертається назад, бо дозволити ШІ писати для тебе набагато швидше і ефективно, і з кожним роком буде лише кращим Тож кращий ментальний підхід для мене — це просто агресивно прийняти це і змінити себе, якщо задоволення від вирішення викликів зникло, де ще я можу його знайти? Мені трохи пощастило, бо для мене завжди було задоволення від створення нових речей загалом, не так вже й у програмуванні, хоча й завдання з програмування були для мене цікавими. Але мати ідеї і просто створювати нові речі завжди було найцікавішим. Тож тепер мені доводиться подвоїти зусилля — створювати більше речей, робити кращі речі і роблячи це набагато швидше, ніж раніше. Особливо зараз, коли буквально кожен у світі має доступ до однакових навичок програмування, що й усі інші (а саме — ШІ), фокус має бути максимально зосереджений на тому, що для мене як творця залишиться відмінністю — моїми ідеями та способом їх реалізації, а не на програмуванні Тож на цьому я намагатимусь зосередитися відтепер, думаю,